З настанням весни римська армія боролася
з Ганнібалом під містом Аретія, де він дізнався, що Гай Фламіній був запальною
людиною і вирішив спровокувати його на бій. Пунійці здійснювали демонстративні
набіги на італійські поселення. На раді у Аретії було вирішено «задля блага
країни» не вступати в бій з Ганнібалом, а дочекатися підкріплення та об’єднання
військ, але Гай Фламіній мав інші плани. Він гнівно покинув засідання та дав
легіону наказ виступати, в цей час Ганнібал уже готував засідку. 22 червня 217
року до н.е. відбулася битва біля Тразіменського озера. Гай Фламіній та 30 тис.
римських солдат потрапили в оточення: з одного боку відступ закривали пагорби,
на яких розташувались пунійці, з іншого саме озеро. До того ж усю долину
покривав густий туман. Римляни не встигли навіть витягнути мечі, як зав’язався
бій. Тіт Лівій пише, що через 3 години запеклого бою консула упізнав
вершник-інсубр на ім’я Дукарій, який виголосив йому звинувачення щодо вбивства галлів.
Він пробився до консула і проткнув його списом. Гай Фламіній загинув, римляни
почали тікати з поля бою рятуючи своє життя. Уціліти змогли лише 6 тис римських
солдатів, однак пунійська кіннота наздогнала їх. Воєначальник Магон пообіцяв відпустити
римлян, якщо вони здадуть зброю, але коли вони зробили це, Ганнібал закував їх
і взяв в полон. Тіт Лівій з сарказмом називає це «пунічною вірністю». Втрати римлян склали більше
15 тис. убитими. [14, c. 60-65]
На нашу думку, перемозі пунійців під
Тразіменським озером сприяли гарно
поставлена військова розвідка, за допомогою якої було знайдено ідеальне місце
для бою та вміння Ганнібала передбачати дії суперника. Гая Фламінія не варто
робити єдиним винуватцем трагедії, адже на
думку російського історика Ю.Б. Циркіна, Гай Фламіній намагався виправдати
народні сподівання і більше боявся підступних дій сенату, ніж самого Ганнібала.
[56, c.
36-37]
Після бою в Римі розпочалась жалоба та паніка. Диктатором був обраний
Квінт Фабій Максім.
Коментарі
Дописати коментар